Історія краю
Село Куземівка.
Село Куземівка - центр Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області - розташоване в північно -західній частині району в 23 км від районного центру на водорозділі між річками Кобилкою і Жеребцем. Сьогодні до території Куземівської сільської ради входить шість сіл: Куземівка, Кривошиївка, Сторожівка, Підкуйчанськ, Новоселівське, Володимирівка.
Село Куземівка має вигідне географічне положення, воно розташоване поблизу важливих транспортних шляхів - в 2 км. від автомобільної дороги Харків - Луганськ і залізничної гілки Куп’янськ - Попасна. Географічні координати села Куземівки - 49 градусів 30 хвилин північної широти і 38 градусів східної довготи. На східній околиці села розміщений яр, який являється геологічним пам'ятником природи обласного значення, бо в ньому є повне відслоювання Харківської свити.
Коли загроза татарських нападів в значній мірі відпала, царський уряд починає активно роздавати родючі Слобожанські землі російським дворянам і офіцерам. Ось так поряд з козацькими землями в Куземівці з'явилися панські володіння полковника Березовського, пана Кочина, Коробки, Абази та інших. Після утворення Ізюмського Слобідського козачого полку в слободі Сватова Лучка була створена сотня цього полку. Козаки і старшини Сватоволучанської сотні, користуючись правом вільної займанщини, почали займати вільні землі в басейні річок Красної, Жеребця та їх приток – і заснували там хутори. Так і було засноване село Куземівка.
Засновниками села Куземівка в 1688 році були козаки Ізюмського Слобідського полку.
За переказами місцевих старожилів село назвали Куземівка тому, що його засновником був козак Кузьма чи то Кузьмін.
Село Сторожівка.
Село Сторожівка було засноване у 1845 році. Але називалося – хутір Солдатівка.
Дослідивши історію виникнення сіл, можна звернути увагу на те, що на початку XIX століття Сватова Лучка була перетворена на одне з аракчеєвських військових поселень. У 1825році в Сватовій і навколишніх селах був розміщений регулярний Катеринославський полк і штаб 2-ї Керасірської дивізії. Все населення було переведене з військових обивателів у військових поселенців (військових кріпаків). Під час заворушень, доведених до відчаю військових кріпаків, у 1857 році військові поселення були ліквідовані, а військових поселенців перевели в розряд державних селян. Отже, можна припустити, що в цей період засноване село із поселення солдат, тому і названо Солдатівкою, назва якого збереглася до 30-х років ХХ ст.
Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету від 7 березня 1923 року на Україні була проведена адміністративна реформа. Волості були перетворені в райони, а повіти - в округи. В Куп'янському окрузі був утворений Сватівський район, до складу якого увійшло 9 сільських рад, в тому числі і Куземівська сільська рада, до складу якої входила Солдатівка.
В 1925 році в Солдатівці було 51 господарство, чоловіків – 151, жінок – 174, всього населення – 325, була хата-читальня, при переписі населення в 1926 – 1927 р. р. в Солдатівці мешкало – 309 чоловік.В 30-ті роки с. Солдатівку було перейменовано на Калинівку. 9 липня 1942 року село Калинівку та інші населені пункти сільради були окуповані німцями. Але з розповідей очевидців, зокрема Кускової Клавдії Андріївни, німці в село не заходили. Все в селі залишилося непошкодженим. Село Калинівка пережило, як і всі села, економічні негаразди. Молодь з села виїжджала.
У селі є три вулиці: Центральна, Першотравнева та Лісова. У 2002 році збудована асфальтована дорога до села – 8 км від с. Куземівка, у селі дорога з твердим покриттям – 0,5 км. У 2003 році перед Пасхою збудовано підприємцем із Сєверодонецька, уродженцем с. Калинівка Шевченком Іваном Прокоповичем, капличку біля цвинтаря.
Постановою Верховної Ради України від 04.02.2016 року № 984- VIII «Про перейменування окремих населених пунктів» у Луганській області перейменовано село Калинівка на Сторожівку.
Село Кривошиївка та село Підкуйчанськ.
В середині 17 століття, коли на землях Дикого поля склалася автономна держава - Слобідська Україна і в ній сформувалося п’ять Слобідських козачих полків, коли було побудовано декілька оборонних ліній і окремих кріпостей, коли була налагоджена служба станиць ( кінні загони по 60-100 чоловік ) і сторож ( кінні загони по 4-10 чоловік ), які вели постійну розвідку глибоко в степу біля основних татарських сакм і перелазів на річках, тоді починається більш масове заселення території Слобідської України. В цей час починається заселення південної частини Слобожанщини і територій, які знаходилися біля татарських сакм.
Після утворення Ізюмського Слобідського полку починається масове заселення території по долинах річок: Красної, Жеребця, Борової і їх приток. В цей час засновується Сватова Лучка, Мілуватка, Верхня і Нижня Даванка, а згодом - Коломийчиха, Стельмахівка, Райгородка, Куземівка, Кривошиївка, Підкуйчанськ та інші населені пункти району.
Значно пізніше, коли загроза татарських нападів в значній мірі відпала, царський уряд починає активно роздавати родючі Слобожанські землі російським дворянам і офіцерам. Ось так поряд з козацькими землями в Куземівці, Кривошиївці і Підкуйчанську з’явилися панські володіння полковника Березовського, пана Кочина, Коробки, Абази та інших.
Селище Новоселівське.
1 червня 1932 року був створений радгосп “Комсомолець” нині селище Новоселівське. Він був створений із відділку радгоспу ім. Постишева Харківської області і відділу радгоспу “Тополі” Покровського району (х. Володимирівка). Після сформування радгосп мав 5924 га землі, в тому числі ріллі 4288. В 1934 р. було організовано продуктивне стадо корів в 350 голів і невеличку свиноферму. Першим директором радгоспу був комуніст Пестов, секретарем партійної організації — Смоляков, комсоргом — Корзунецький М.Н., головним агрономом — Литовка Н.І. З 1934 р.
Село Володимирівка.
Село Володимирівка було засноване 1932 р., входив до склад радгоспу “Комсомолець” нині селище Новоселівське. Він був створений із відділку радгоспу ім. Постишева Харківської області і відділу радгоспу “Тополі” Покровського району (х. Володимирівка).
В с. Володимирівці працював молокозавод, який виробляв коров'яче масло “Екстра”. В довоєнний період радгосп “Комсомолець” був розвинутим рентабельним господарством. В системі наркомату радгоспів радгосп по якості коров'ячого масла займав перше місце в Україні.
|
